Вчитель-логопед

І так, для того, щоб забезпечити розвиток мовлення дитини, батьки повинні насамперед точно знати рівень розвитку дитини в цілому, і мовлення зокрема. Для цього потрібно визначити:

  • чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд і виділяти в ньому зайвий предмет;
  • чи засвоїла дитина граматичний лад мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником, використання прийменників, утворення множини від однини, використання зменшувально-пестливих суфіксів);
  • стан фонематичного слуху (чи розрізняє дитина звуки, схожі за артикуляцією, але різні за звучанням, наприклад: т – д, с – з, п – б);
  • рівень розвитку фразового та зв’язного мовлення;
  • вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти;
  • рівень розвитку психічних процесів: мислення, уяви, уваги.

Звичайно ж, дорослий ставить ці питання собі, щоб їх з’ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши необхідний матеріал для кожного з цих завдань.

Організовуючи обстеження мовлення дитини, батьки повинні дотримуватися певних правил:

  • Проводити його слід за один раз, від початку і до кінця.
  • Неодмінна умова – проводити обстеження тільки зі здоровою дитиною, і ні в якому разі не робити цього, якщо дитина недавно хворіла або у неї поганий настрій.
  • Якщо дитя відмовляється продовжувати заняття або у нього гасне інтерес, обстеження варто припинити. Подальше обстеження потрібно буде почати з того розділу, питання, на якому зупинилися минулого разу.

Готуючись до заняття, батьки повинні потурбуватися про створення необхідних умов:

  • Приміщення необхідно провітрити, в будинку має бути абсолютна тиша, а атмосфера – спокійна, доброзичлива.
  • Для того, щоб налаштувати дитину на заняття, дорослий повинен завчасно завершити свої справи, щоб підготувати все необхідне для обстеження, допомогти синові або дочці спокійно завершити розпочату гру.
  • Для того, щоб зосередити увагу дитини на занятті, потрібно також потурбуватися, щоб ні телебачення, ні телефонні дзвінки не перешкодили проведенню обстеження.

 Дрібна моторика без витрат

Ви знали, що центр мовлення в головному мозку розташований зовсім поруч із центром, що відповідає за рухи пальців? Саме тому розвиток дрібної моторики — це найкоротший шлях до чіткої вимови та багатого словникового запасу.

Найкраще те, що для занять не потрібно купувати дорогі іграшки! Все необхідне вже є у вас на кухні або в шафі.

1. Ігри з крупами (сенсорна коробка) 

  • «Скарби в піску»: Сховайте дрібні фігурки тварин або ґудзики в контейнері з рисом, гречкою або манкою. Завдання дитини — знайти їх із заплющеними очима.

  • «Попелюшка»: Змішайте квасолю та горох. Нехай малюк розсортує їх у різні ємності. Це тренує «пінцетне захоплення» (великим і вказівним пальцями).

2. Магічні прищіпки 

  • «Промінчики для сонечка»: Виріжте з картону жовте коло. Попросіть дитину причепити жовті прищіпки по краях — вийдуть промінці.

  • «Допоможи мамі»: Натягніть мотузку і запропонуйте дитині розвісити свої шкарпетки або хусточки, закріплюючи їх прищіпками. Це чудове тренування сили м’язів кисті.

3. Кольорові ґудзики 

  • «Намисто для ляльки»: Нанизуйте ґудзики з великими дірочками на шнурок або товсту нитку.

  • «Ґудзиковий масаж»: Насипте багато різних ґудзиків у коробку і запропонуйте дитині «потоптатися» по них долоньками або навіть стопами.

4. Кухонний «тренажер» 

  • Дайте дитині шматочок тіста (солоного або звичайного). Нехай вона встромляє в нього макарони-трубочки, створюючи «їжачка» або химерну скульптуру.

Чому це важливо? Такі ігри розвивають координацію, увагу, терпіння і, звісно, готують руку до письма та стимулюють мовленнєві зони.

Порада від логопеда: Під час гри обов’язково коментуйте дії: «беремо пальчиками», «натискаємо», «ховаємо». Це збагачує пасивний словник малюка.